За основу сюжету взято однойменну повість Івана Франка. Землі карпатської громади в наділ отримує боярин Тугар Вовк. Він хоче з жителів села зробити своїх підданців. Між громадою і боярином та його свитою — велика ментальна відмінність. Дізнавшись про зраду інтересів громади, жителі села засуджують Тугара на смерть. Він із дочкою їдуть до татар. У бою коло маєтку боярина молодшого сина Захара Беркута захоплюють у полон. Його наречена Мирослава, Тугарева дочка, тікає до жителів села й викриває батьків задум провести татар їхніми землями. Жителі громади влаштовують в ущелині пастку. Але за трагічних обставин разом із татарським військом гинуть два сини Захара Беркута.
